Бібліо@корд : Мій музейний простір

Два роки(17.05.2024) тому в серці Свеської громади, при затишній бібліотеці в Центрі культури та дозвілля, розкрив свої двері особливий музейний простір. Місце, де не просто зберігаються експонати минувшини, а де сама історія ніби оживає, огортаючи кожного відвідувача своїм теплом.

Тут панує дух предків, відчувається подих часу. Серед вишиванок, що несуть у собі вікові орнаменти, серед предметів побуту, які колись були свідками щоденного життя, витає муза творчості, надихаючи на нові звершення. Краса рідного краю, дбайливо зібрана та збережена, не лише спочиває тут, але й примножується, передаючи свою велич наступним поколінням.

Але найцінніше, що дарує цей музейний простір – це емоції. Емоції, які можна не просто побачити, а й відчути на дотик. Спробувати змолоти запашний мак у старенькій макітрі, відчути нелегку ношу відер з водою на коромислі, власноруч створити оберіг із соломи, вкладаючи в нього тепло своїх рук – це досвід, який залишається в серці надовго.

Історія живе тут, у кожному експонаті, у кожній інтерактивній можливості. І хоча часи війни накладають свої обмеження, жага до пізнання минулого, до збереження своєї ідентичності, лише міцнішає. Музейний простір при бібліотеці Свеської громади – це острівець надії та пам’яті, що не дає згаснути вогнику історії, об’єднуючи громаду навколо її культурних скарбів.

Більше історії у блозі С.В. Безуглого

Блог Безуглого С.В.

ЕТНОГРАФІЧНИЙ ЕКСКУРС

Музейний простір відкрито 17.05.2024 у Свеському Центрі культури та дозвілля

Музей без меж

ЖУРФІКС "ПІЗНАЄМО РАЗОМ!"

==========================================================================

" ТЕ, ЩО НАС ТРИМАЄ!"

Метою Обласного огляду-конкурсу 2026 року з дослідження локальної ідентичності та нематеріальної культурної спадщини громад Сумської області є виявлення, дослідження, фіксація, осмислення та популяризація елементів нематеріальної культурної спадщини і практик локальної ідентичності як чинників збереження культурної самобутності, згуртованості та стійкості територіальних громад в умовах безпекових викликів і суспільних трансформацій.

4.4.(На основі Положення) Участь в Огляді-конкурсі не є підставою для автоматичного внесення елементів до регіональних або національних переліків нематеріальної культурної спадщини.

==========================================================================

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД СУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ – СУМСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

МАТЕРІАЛИ

НА ОБЛАСНИЙ ОГЛЯД- КОНКУРС З ДОСЛІДЖЕННЯ ЛОКАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

ТА НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ГРОМАД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

«ТЕ, ЩО НАС ТРИМАЄ»

Номінація «Локальна ідентичність

і пам'ять громади».

Категорія «Практика збереження НКС».

«Традиція та технологія приготування страв

і напоїв з репісу в Свеській громаді»

ОПИС ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПІДХОДУ

Дослідження присвячене вивченню традицій, пов'язаних із репісом — унікальною дикою ягодою, що згодом прижилася в побуті та культурі Свеської громади (зокрема в селищі Свеса та навколишніх селах: Орлівка, Княжичі, Марчишина Буда, Микитівка). Підхід базується на методах усної історії, польових етнографічних зборах, глибинних інтерв’ю та учасницьких спостереженнях.

Базою для роботи стали розповіді носіїв традиційної пам’яті — бабусь, батьків та старожилів краю.

У ході експедицій зафіксовано місцеву назву рослини, специфічні діалектизми та побутову лексику, що супроводжують процес догляду за кущами, збирання та переробки ягоди.

Походження кущів репісу (перенесення з лісу, рівчаків до людських домівок), способи їх розмноження, догляду та сучасні спроби культивації задля збереження рослини для майбутніх поколінь.

Записано старовинні рецепти (варення, джеми, пропарено-сушені ягоди для начинки у пироги, напої).

Досліджено автентичний посуд і пристосування, які використовувалися для традиційного сушіння, паріння ягоди, а також подачі готових страв і напоїв на стіл.

Спостерігалася еволюція: як традиційні інгредієнти сьогодні адаптуються мешканцями до нових страв і напоїв, поєднуючи кулінарну спадщину з сучасними підходами.

Дослідження зіткнулося з психологічним бар’єром мешканців, які спочатку сприймали репіс скептично (вважали його занадто кислим, трудомістким у збиранні через дрібний розмір і таким, що потребує багато цукру на тлі сучасних магазинних солодощів). Попри це, вдалося знайти відкритих носіїв традицій, які зберегли родинні рецепти і охоче з ними поділилися, щоб ми могли «сміло» називати і презентувати як свою, свого краю родзинку. Репіс-наша ягода. Ягідка дому, родинних зав’язків і стародавніх традицій Свеської громади.

Особливої ваги робота набуває в умовах сучасних викликів. Через повномасштабну агресію рф, багато мешканців були змушені залишити свої домівки. Дослідження фіксує емоційний зв'язок вимушених переселенців із рідною землею: баночка варення чи джему з репісу стала своєрідним сакральним артефактом — «каплею смаку дитинства», родинного затишку та тепла зустрічей за великим родинним столом.

Мій дослідницький підхід в цій темі «Традиція та технологія приготування страв і напоїв з репісу в Свеській громаді» спрямований на те, щоб протистояти глобалізації та фаст-фуду, гастрономічному розколу та трансформації традицій та звичаїв через звернення до природного смаку «діда-прадіда». Головна мета дослідження — передати молодому поколінню Сіверщини знання про репіс як невіддільну частину нематеріальної культурної спадщини, щоб зберегти генетичну пам'ять роду та автентичний смак рідного краю.

Мої напрацювання - це не просто зафіксувати зникаючий елемент нематеріальної культурної спадщини, а й показати його еволюцію: від лісової дикорослої ягоди через родинні традиції до сучасного переосмислення, збереження, використання та смакування природнім, корисним, рідним. Саме на це і мотивує цілий проєкт щорічного фестивалю «Репіс-фест», де будуть традиції перекликатися з сьогоденням.

======================================

Проєкт заходів, спрямованих на охорону та популяризацію НКС

«Традиція та технологія приготування страв і напоїв з репісу

в Свеській громаді»

Девіз: «З грона єдиного крізь час до розмаїття світу»

Ідея проведення фестивалю в Свеській селищній територіальній громаді має давні корені, традиції та неабиякий потенціал. Масові заходи розважального та спортивного характеру завжди проводилися на «Стрітення» та на день молоді. Але не вистачало заходу, який міг би об’єднати одночасно народні, мистецькі, народні традиції та сучасні тенденції, які були б цікаві всім, як конкурентоспроможний продукт - традиційний фестиваль на туристичній мапі Сумщини.

Саме таким заходом мав би стати «Репіс -фест». Його головна ідея- відновлення нашої нематеріальної спадщини через проведення низки заходів- зустрічей, майстерок, створення візуального та аудіо-контенту, відео-презентацій для розповсюдження в соцмережах (адже досить велика частина населення громади виїхала, та все ж залишається активною завдяки інтернету).

Фестиваль планувався саме як низка заходів протягом двох тижнів, але на заваді стала безпекова ситуація, адже наша громада-територія можливих бойових дій. Вважаю, фестиваль став би гарним початком, для нового, на майбутнє традиційного масового заходу, який сприяв би розвитку громади в туристичному напрямку.

День смородини – 14 липня. Отже до цієї дати, і після триватиме двотижневий смакофест.

Одним з аспектів фестивалю є поєднання старовинних рецептів з новітніми трендами та технологіями, заглиблення в історію рідного краю та вплив подій та постатей на сьогодення, об’єднання людей за спільними інтересами, родинні обійми та посмішки, відновлення ресурсу для поліпшення психологічного стану та емоційного розвантаження для дітей та дорослих.

План підготовки та проведення репіс-фесту

1.1. Замовлення і виготовлення логотипу, банерів, мерч продукції – футболки, бандани, магніти, чашки з нашим брендом(репіс, джерело«Синя криниця»).

1.2. Закупівля матеріалу для майстерок, в тому числі замовлення вибийки.

1.3. Запрошення майстрів та майстринь на майстер-класи, відеографа, що зніме та опрацює матеріал.

1.4. Підготовка відео для розповсюдження в соцмережах – анонс фестивалю та його атракцій, для реєстрації бажаючих взяти участь.

1.5. Замовлення банеру, створення ягідного грона з кульок, виготовлення українського орнаменту на сітці. Пропонуємо всім взяти участь у плетінні арт-сітки для фотофони.

1.6. Запис пісні для фінального кліпу.

2. Відкриття фестивалю та «свята смаку» - день дегустації страв з репісу . поєднання старовинних та сучасних рецептів. Готуємо трендові цукерки- трюфелі та запиваємо бабусиним морсом з дикунки, куштуємо парові вареники за рецептом тітки Килини та пана Коцького(або мусс) Клопотенко. Наливка «репіска» та мариновані з реписом гриби. Зефір з репісу на продаж.

3. Етнографічне знайомство з Пелагеєю Литвиновою-Бартош та Леонідом Товстухою. Майстер-клас «Вишиване життя», майстер-клас «Ягідне шиття». Майстер-клас «Барви природи краю». Майстер-клас «Вибийка».

4. Дитячими очима. Запрошення для сімей ВПО з дітьми та маленьких мешканців громади. Арт-терапія, малювання, ліплення, руханки, дитяча фотозона.

5. Фото -день. Запросити всіх, хто взяв участь у фестивалі вдягнути вишиванку та завітати до святкової фотозони, яка працюватиме цілий день. Працюватиме фотосушка наших мальовничих краєвидів з конкурсом «Впізнай своє!». Конкурс «Манюня у вишиванці» та «Золота вишиванка» для наймолодших та найстарших учасників феста. Заповнення книги побажань фестивалю.

6. Презентація кліпу або слайд-шоу за подіями фестивалю під записану пісню «Все що є- Україна».

Проєкт лише на папері. Але ми віримо, що все у нас ще буде!